- вробляти
- —————————————————————————————вробля́ти 1дієслово недоконаного видувставляти—————————————————————————————вробля́ти 2дієслово недоконаного видувиконувати певну роботу
Орфографічний словник української мови. 2005.
вробляти
Смотреть что такое "вробляти" в других словарях:
вробляти — I (уробля/ти), я/ю, я/єш, вро/блювати (уро/блювати), юю, юєш, недок., вроби/ти (уроби/ти), вроблю/, вро/биш, док., перех. Вставляти в що небудь, закріплюючи; укріплювати. II див. уробляти I … Український тлумачний словник
врізувати — I (урі/зувати), ую, уєш і вріза/ти, а/ю, а/єш, недок., врі/зати (урі/зати), врі/жу, врі/жеш, док. 1) перех.Уставляти щось, вробляти у вирізаний отвір. 2) неперех. Устромлятися в що небудь (про щось гостре). 3) док., неперех., перен., вульг.… … Український тлумачний словник
вробити — I див. вробляти I. II див. уробити I … Український тлумачний словник
вроблювати — див. вробляти I … Український тлумачний словник
уробити — I див. уробляти I. II (вроби/ти), облю/, о/биш; мн. уро/блять; док., розм. Забруднити чимось, вимазати у щось. III див. вробляти I … Український тлумачний словник
уробляти — I (вробля/ти), я/ю, я/єш, недок., уроби/ти (вроби/ти), облю/, о/биш; мн. уро/блять; док., перех. і неперех., розм. 1) Виконувати певну роботу. || тільки док. Зробити що небудь. 2) Те саме, що заробляти. II див … Український тлумачний словник
